У прифронтовому Запоріжжі незламні підприємці щодня продовжують свою справу, попри ризики обстрілів та руйнувань. Серед них і релокований бізнес з окупованого Мелітополя.
Потужні релоковані підприємства, незламні магазини та кафе, які відновлюються за власний кошт після «прильотів» і продовжують працювати – це реалії прифронтового Запоріжжя. Вони частують десертами, продовжують звичаї Мелітополя та інших окупованих міст, а також підтримують місто податками.
Що мотивує людей працювати, а містян – підтримувати їх, дізнавалися журналісти РІА Південь у рубриці «Точка зору».
«Це надійний тил»: Запоріжжя та Мелітополь дякує незламному бізнесу
Журналісти розпочали прогулянку Запоріжжям із кави у Tvins Coffe Point. Саме сюди 10 жовтня 2024 року прилетіла ракета. Росіяни знищили офтальмологічний медцентр «Ретина». На робочих місцях перебували 13 співробітників, четверо з них загинули.
Будівля медцентру так і стоїть напівзруйнована, але кав’ярня на першому поверсі відновилася за власний кошт і продовжує працювати.
Вогники гірлянди на даху, свічки, квіти та м'які подушки не терасі виглядають контрастно на тлі зруйнованих бетонних конструкцій. Але такі реалії роботи бізнесу у Запоріжжі.
Кав'ярня Tvins Coffe Point відновилась після ракетного удару та продовжує працювати.
Саме тут бере каву Роман, діючий військовослужбовець з Миколаєва. Він висловлює подяку за смачний напій та «надійний тил».
«Хочеться у першу чергу виразити подяку – бо це надійний тил. Люди роблять усе заради інших людей. І це потужно, це мотивує, це надихає – разом до перемоги».
Роман називає себе «громадянином України та мешканцем світу», бо визначити рідне місто йому важко. Миколаїв змінився Одесою, потім Маріуполем, а зараз Запоріжжям. Найбільше військовий сумує за закладами, які залишилися в окупованому Маріуполі:
«На жаль, усі улюблені заклади, які у мене були, – вони залишилися у Маріуполі. От “Чорноморка” – оце топчик. Не вистачає. Хочеться, щоб вони масштабувались тут, а не на польському ринку».
Продовження роботи бізнесу в умовах постійної загрози викликає захоплення та вдячність містян. Багато хто наголошує на важливості підтримки таких підприємств.
Юрій, військовослужбовець із Києва, назвав підприємців «героїчними людьми» і розповів, як вони з дружиною їх підтримують.
«Це героїчні люди, насправді – ті, які тут працюють. І коли ми маємо змогу підтримувати – ми відвідуємо якісь заклади. Щось купуємо, щоб їх підтримати і надати якісь стимули, підживити фінансово. Хочемо побажати їм сили, щоб вони, не зважаючи ні на що, продовжували працювати».
Він також додав, що у Запоріжжі багато улюблених патріотичних закладів.
«Ми живемо недалеко біля Бульвару Шевченка. І там є besha, яка так і називається. Кав’ярня чудова, патріотична – це дуже популярний заклад, туди багато хто ходить. Ми любимо і знаходити якісь кав’ярні невеличкі. Смакувати каву, ну і ходити періодично підтримувати їх, чим можемо».
Місцева мешканка Юлія підкреслила, що й сама працює у схожій сфері та залишається у рідному місті.
«Я вам більше скажу – я маю відношення до таких підприємств. Я їх підтримую, працюю, залишаюсь у рідному місті. Звичайно, боюсь. Але живу далі.
Я займаюсь новорічними подарунками зі своєю командою. Вже більше 10 років радуємо діточок та дорослих. Тому, якщо комусь потрібно, звертайтесь – “Україна – це ми”».
Тетяна, переселенка з Луганської області, поділилася своїм ставленням, як людина, яка також змушена була переїхати з окупованої території.
«Так, ми всі намагаємось щось десь працювати. І продовжувати радіти життю – скажімо так, всупереч усьому. В принципі, я рада, що наші люди цим займаються
Підприємства, які з окупації виїхали – терпіння, успіхів, продовжувати жити на зло всіх ворогам, на радість людям. Тримаємось!»
Єгор, переселенець із Мелітополя, був лаконічним у своїй вдячності:
«Єдине, що можна сказати і перше, що приходить на думку – “Дякую!”. Дякую, що навіть у такі часи не опускають руки і продовжують робити свою справу. Улюблений заклад у Запоріжжі – мабуть, Coffeeart.
А от у мелітопольській кав’ярні KAVAЇ ніколи не був, – треба сходити».
Журналісти запрошують Єгора разом з ними відвідати релаковані з окупації або відкриті заклади з Мелітополя. Наприклад, кав’ярню KAVAЇ.
KAVAЇ: як Мелітопольський бізнес розвивається у Запоріжжі
Максим, переселенець з Мелітопольського району, є власником кав’ярні-МАФу KAVAЇ. За власні кошти чоловік придбав кіоск на колесах, орендував земельну ділянку, замовив рекламний банер, виростив газон, за яким доглядає.
Грантові кошти витратив на обладнання, сировину та брендований посуд. Він розповів, як наважився відкрити власну справу у новому місті, і як правильно вимовляти назву його закладу. Свою історію успіху Максим називає незвичайною.
«Історія успіху була незвичайна. Тому що сам полюбляю пити каву. Люблю смачну, а тут (у Запоріжжі, – авт.) багато де можна випити каву – але мені не дуже сподобалось. Тому вирішив зробити свою. Тому кав’ярня KAVAЇ – це у першу чергу про смак. Про відношення до гостей з любов’ю, з розумінням».
Він пояснив, як правильно вимовляти назву, яка є українським брендом:
«Літера “Ї” є тільки в українській мові, тому і назвали: KAVAЇ. Бо це український бренд і про Україну. Тому KAVAЇ називається».
Максим Бондарєв, власник кав'ярні KAVAЇ.
Максим закликає не боятись починати нову справу:
«Треба не боятись щось робити. Це перше. Важкий час він буде або вже був – не зрозуміло, треба жити сьогоднішнім днем. Сьогодні ми живі, ми цілі. Тому працюємо, робимо щось краще вже сьогодні».
Символічно, що кавову машину для кав’ярні Максим придбав у підприємства, яке закривалось та переїжджало з прифронтового Запоріжжя. Підприємець розповідає, що це природній потік бізнесу: коли з’являється простір, і хтось закривається – на його місце приходять нові. На питання про конкуренцію він має свій погляд:
«Конкуренція, я вам скажу, – це добре, тому що коли ти вибираєш, де випити кави: у Coffeeart чи у KAVAЇ – це краще, ніж якби ти обирав чи пити каву взагалі. Тому залишаємось і працюємо».
Після повернення до деокупованого Мелітополя Максим мріє про розширення бізнесу та відкриття великої кав'ярні, де можна буде посидіти з друзями. Крім кав’ярні, він розвиває й інші напрямки бізнесу, зокрема спортивні снеки у колаборацію з пивним брендом «Мрія».
Бізнеси з окупації: як мелітопольці відкривають справи у Запоріжжі
Мешканці окупованих територій, які були змушені залишити свої домівки, активно відкривають нові підприємства у Запоріжжі, користуючись державною підтримкою.
З початку дії грантових програм до першого кварталу 2025 року: 67 переселенців отримали майже 16 млн грн на відкриття власної справи. Через відкриття бізнесу за грантові гроші, на сьогодні створено 635 нових робочих місць. У минулому році 9 мелітопольців скористались грантовими програмами для відкриття бізнесу в Запоріжжі.
Про це під час брифінгу розповіла Зінаїда Бойко, директор Запорізького обласного центру зайнятості. Вона також зазначила, що хоча проблема безробіття залишається, 59 переселенців вже пройшли навчання за сертифікатом або ваучером.
Ось кілька прикладів успішно релокованих або відкритих мелітопольцями бізнесів у Запоріжжі:
Родинна пекарня
Пекарню відкрили Вікторія та Євген Долгі. До окупації на Мелітопольщині родина мала великий бізнес, що виріс із маленького орендованого хлібозаводу в мережу магазинів. На жаль, окупанти забрали все, а Євгена піддавали тортурам, вимагаючи гроші.
Переїхавши у Запоріжжя, родина Долгих розпочала все з нуля, отримавши грант. Про те як «Родинна пекарня» відновлює сімейні традиції та частує запоріжців свіжим хлібом та випічкою за демократичними цінами
Мелітопольська «Родинна пекарня» у м. Запоріжжі напередодні Великдня. Фото: РІА Південь
Фотографування новонароджених
Наталія Добіжа, переселенка з Мелітополя, відкрила власну справу, займаючись фотографуванням новонароджених дітей у пологових будинках та на дому у клієнтів. Це вузька та особлива ніша. Про особливість цього ремесла журналісти Ррозпитували фотографиню.
Наталя Дабіжа, підприємиця з Мелітополя та фотографиня немовлят за роботою. Фото надала Наталя Дабіжа
Про непрості історії заснування та боротьби за бізнес кожного з цих мелітопольських підприємців, які знайшли свій новий дім у Запоріжжі,
Статистика
Підприємницька діяльність у прифронтовому Запорізькому регіоні переживає складний період. За аналітикою сервісу Опендатабот за 2025 рік, у Запоріжжі закривається більше бізнесів, ніж відкривається:
У 2025 році в Запоріжжі відкрили близько 3,8 тисяч нових ФОПів.
Водночас припинили діяльність майже 5 тисяч підприємців.
Це означає, що закрилося на 30% більше бізнесів, ніж відкрилося.
Ситуація із закриттями у Запоріжжі схожа на Харків чи Полтаву, але у 3–5 разів гірша, ніж у лідерах – Києві, Дніпрі та Львові.
Позитивним моментом є активізація жінок:
По всій Україні вже 61% нових ФОПів створюють жінки.
У Запоріжжі цей тренд також помітний: жінки активніше запускають власну справу, ніж чоловіки.
Але запорізький бізнес продовжує бути економічною опорою. Підприємства у Запоріжжі принесли понад 123 мільярди гривень податків з початку повномасштабного вторгнення.
Про це зауважив голова Запорізької ОВА Іван Федоров, наголосивши, що місцевий бізнес підтримує регіон навіть в умовах війни.
Мати бізнес у прифронтовому місті – це ризик
Чому у Запорізькому регіоні закривається більше бізнесів, ніж відкривається? Підприємці відповідають: мати бізнес у прифронтовому регіоні – це щоденний ризик, який вимагає надлюдської стійкості. Вони усвідомлюють: якщо країна-терорист запустить ракету, відновлюватися доведеться власним коштом.
Наразі у регіоні не працюють державні програми відшкодування збитків за пошкоджений або зруйнований бізнес.
Так наприклад, керівник меблевого салону у районі Анголенко розповів, як вже вп’яте відновлює підприємство власним коштом після обстрілів. 18 жовтня від вибухової хвилі під час атаки дрона вкотре вилетіли вікнау:
«Коли стався приліт, мені зателефонували люди, і я одразу приїхав. Більше постраждали хлопці навпроти, а в нас так... Тут два вікна вибило, там чотири - ми все відновили.
Ремонтуємо все власними силами. Нікуди не евакуйовуємося, працюємо до останнього, поки є можливість. Тримаємо "економічний фронт"».
Пошкоджений магазин мебелі уналідок атаки на Запоріжжя 18 жовтня.
За останній рік атаки на об’єкти бізнесу зросли більш ніж утричі. Зважаючи на це Уряд планує запустити механізм компенсації воєнних ризиків. Про це повідомила прем’єр-міністерка Юлія Свириденко.
Прифронтові регіони (як Запоріжжя): Підприємства з територій підвищеного ризику зможуть отримати до 10 млн грн компенсації за пошкоджене чи знищене майно. Держава відшкодовує частину втрат через ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» (ЕКА).
Уся Україна: Держава компенсуватиме частину вартості страхових премій (за моделлю, подібною до «5-7-9%») – щоб знизити тариф для бізнесу до 1%.
Як подати заявку? Онлайн на сайті ПрАТ «Експортно-кредитне агентство» або на платформі Дія.Бізнес. Компенсуються збитки від ракетних і дронових ударів, уламків ППО, пожеж, вибухів та ударної хвилі. Після виплати компенсації право вимоги до Росії відшкодувати збитки переходить державі.
