Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону виніс вирок Геннадію та Ользі Капраловим - подружжю з окупованого Мелітополя, яких російське слідство звинуватило в участі у “терористичній спільноті”, підготовці терактів, незаконному поводженні з вибуховими речовинами та хімічними речовинами. Як повідомили в російському суді, Геннадія Капралова засудили до 20 років ув’язнення, Ольгу Капралову - до 18 років.

За версією російського слідства, у 2023 році співробітники українських спецслужб нібито створили “терористичне співтовариство”, до якого згодом долучилися Капралови. Російська сторона стверджує, що подружжя допомагало учасникам цієї групи зберігати вибухівку та готувати вибухи в Мелітополі. Водночас самі Геннадій та Ольга Капралови провину не визнали. Під час судового процесу вони заявляли, що їхні свідчення, отримані на етапі слідства, були дані після тривалого утримання та тортур у невідомому місці ув’язнення в Мелітополі.

У російському суді заявили, що у травні 2023 року Капралови нібито під час спілкування з одним з учасників “терористичного співтовариства” самі висловили готовність допомагати групі.

За версією обвинувачення, у липні того ж року учасники групи організували в Мелітополі схованку, куди поклали вибухові речовини, вибухові пристрої та ампули з хімічними речовинами. Ці предмети згодом ніби забрали Капралови та перенесли до будинку іншого учасника групи.

Далі, за версією росіян, під час відеодзвінка Капраловим повідомили про нібито заплановані цілі терактів. Серед них російські силовики назвали військовослужбовців РФ, які беруть участь у війні проти України, а також людей, яких вони вважають такими, що сприяють досягненню цілей “СВО”.

Російське слідство стверджує, що для нападів планували використовувати саморобні вибухові пристрої, а також отруйні та токсичні речовини, які нібито мали додавати в їжу та воду.

Законна влада Мелітополя наголошує, що будь-які рішення нелегітимних судових інстанцій РФ щодо громадян України на тимчасово окупованих територіях є юридично нікчемними. Ці дії розцінюються виключно як акти репресій та залякування мирного населення. Органи державної влади України продовжують документувати кожен випадок незаконного позбавлення волі для передачі матеріалів до міжнародних судових інстанцій та забезпечення невідворотності покарання для всіх осіб, причетних до організації цих репресивних заходів.