Переселенка з Мелітополя змінила фах у релокації та стала кухаркою. Фото ТРК «Мелітополь»

Катерина (ім’я змінено з міркувань безпеки) з тимчасово окупованого Мелітополя майже десять років пропрацювала на швейному підприємстві, але після вимушеної евакуації до Запоріжжя кардинально змінила фах.

За державним ваучером жінка безоплатно здобула фах кухаря. Тепер вона щодня готує для сотень школярів і переселенців.

Новий фах у дорослому віці: від «Мами-кухні» до ваучера

Майже десять років Катерина працювала за швейною машиною, а тепер щодня стоїть біля духовки. Після виїзду з окупації жінка тривалий час не могла знайти своє місце:

«Приїхали ми у Запоріжжя, чоловік працював, а мені було ніде. Вдома було нудно. Тоді я прийшла у нововідкриту “Маму-кухню”. Вдома ж усі готують, печуть, щось роблять. І я спробувала: сподобався колектив, підтримка».

За підтримки керівниці підприємства мелітополька звернулася до Запорізької служби зайнятості. Як внутрішньо переміщена особа, Катерина мала право на безкоштовне навчання. Чотири місяці вона навчалася в Запорізькому ресторанно-готельному коледжі й здобула освіту кухаря 3-го розряду за програмою перепідготовки за іншою професією. 

Зараз Катерина вже півтора року працює у закладі «Мама-кухня» – випікає здобу, готує гарячі страви та обіди. На початку роботи за грантовою програмою колектив підприємства годував 75 дітей у школі, а під кінець навчального року ця кількість зросла до 320.

«Страшно зовсім не було. Мені хотілося змін. Треба не боятися, треба пробувати йти далі, бо життя триває. Сьогодні я тут, завтра мене може закинути в інше місце. Треба бути готовою до всього», – наголошує жінка.

Катерина Шевченко (ім'я змінено задля безпеки) готує у пекарні "Мама-кухня". Фото ТРК «Мелітополь»

«Їдь до мами, привітай її»: протести в окупованому Мелітополі

Така рішучість Катерини у зміні професії – насправді не дивує. Сміливості їй не позичати. 

Початок окупації Мелітополя Катерина пригадує за поїздками на велосипеді. Коли російська техніка зайшла на вулиці міста, вона разом із кумою виїжджала до будівлі СБУ та на околиці, аби розвідати обстановку.

Згодом жінка стала учасницею проукраїнських мітингів. Під час однієї з таких акцій, 8 березня, Катерина підійшла до російських військових:

«Підійшла, кажу: «Хлопче, у тебе мама є?». Він так голову опустив. Я кажу: «Їдь до мами, привітай її з 8 березня». Тут виходить їхній командир і каже: «Немає в нього мами». Я відповідаю: «Взагалі-то не з вами розмовляю», – пригадує мелітополька.

Катерина (ім'я змінено задля безпеки) у Мелітополі та у Запоріжжі (центральне фото). Фото з архіву жінки, колаж ТРК «Мелітополь»

16 блокпостів і ракети в стінах: шлях із зони окупації

У вересні 2022 року родина вирішила виїхати з Мелітополя. До Василівки добиралися крізь 16 російських блокпостів. Дорога власним транспортом до Запоріжжя зайняла цілий день – з восьмої ранку до дев’ятої вечора через постійні огляди та черги.

«Заїхали в Кам’янське – у мене сльози текли самі. Будинки всі побиті. Школа біля дороги розбита, і дві ракети з неї стирчать. Я сиділа і просто плакала», – розповідає Катерина.

Після виїзду родина тимчасово перебувала у Львові, проте незабаром повернулася до Запоріжжя, аби бути ближче до рідного дому.

Катерина (ім'я змінено задля безпеки) у Запоріжжі. Фото ТРК «Мелітополь

«Стіни будинку ніхто не виніс»: віра в повернення

Попри вимушене проживання в Запоріжжі, Катерина категорично відмовляється вважати себе місцевою та чекає на деокупацію рідного краю:

«Місцева влада називає ВПО «новими запоріжцями». Ні, ми – мелітопольські. Дуже хочу додому. Чоловік казав, що з дому все позабирають, а я відповідаю: «Стіни ж нашого будинку в Мелітополі ще ніхто не виніс, самі ж будували». Надію ми не втрачаємо», – підсумовує Катерина.

У Запоріжжі вже 40% шукачів роботи — ВПО: скільки платять та як безкоштовно змінити професію

У Запорізькій області, де сьогодні проживають близько 220 тисяч внутрішньо переміщених осіб, дедалі більше переселенців виходять на ринок праці. Якщо у 2023–2024 роках ВПО становили 25–30% клієнтів Запорізької обласної служби зайнятості, то у 2026 році їхня частка зросла до 40%. Про це в інтерв’ю ТРК «Мелітополь» розповіла директорка Запорізької обласної служби зайнятості Зінаїда Бойко.

— У перші роки люди і не шукали роботу, бо сподівалися, що це все скоро закінчиться і вони повернуться додому. А вже сьогодні більша частина людей шукають нові можливості, — пояснює Зінаїда Бойко.

Лише протягом цього року, за її словами, понад 1500 переселенців вдалося працевлаштувати на постійне місце роботи.
Ще одним варіантом для тих, хто поки не визначився з постійною роботою, стали суспільно корисні роботи. До них залучили понад 1100 людей.

Це тимчасова зайнятість, однак, за словами директорки центру, саме такий формат сьогодні затребуваний серед людей, які ще шукають своє місце на новому ринку праці.

До 17 тисяч гривень за суспільно корисні роботи

Окремо Зінаїда Бойко звернула увагу на підвищення оплати суспільно корисних робіт, передусім у прифронтових регіонах.
За її словами, зараз оплата може становити близько 17 тисяч гривень.

Важлива зміна торкнулася і переселенців пенсійного віку. Раніше пенсіонерів не залучали до суспільно корисних робіт. Однак у Запоріжжі, розповідає Бойко, практика показала, що серед ВПО старшого віку є чимало людей, які хочуть і можуть працювати.
Одним із таких прикладів стала співпраця з благодійним фондом «Артак».

— Ми показали, що пенсіонери у Запоріжжі теж можуть працювати. Раніше за законодавством їх не долучали до суспільно корисних робіт, — зазначила Зінаїда Бойко.

Згодом на державному рівні правила змінили — вікову межу для участі в таких роботах підвищили до 70 років. Для переселенців старшого віку це не лише можливість отримувати додатковий дохід. Офіційна зайнятість також дозволяє набувати страховий стаж, що може мати значення для розміру пенсійних виплат.

ВПО можуть безкоштовно здобути нову професію

Ще одна тенденція, яку фіксує служба зайнятості, — значний попит переселенців на навчання та перекваліфікацію.
Для багатьох людей переїзд означав не лише втрату житла, а й роботи, а іноді — можливості продовжувати працювати за своєю професією. Тому ВПО дедалі частіше готові опановувати нові спеціальності.

Одним з інструментів є ваучер на навчання. Раніше скористатися такою можливістю могли переважно люди віком від 45 років. Але тепер для внутрішньо переміщених осіб вікове обмеження не застосовується.

— Сьогодні ВПО мають змогу безкоштовно навчатися та здобувати вищу освіту без обмеження за віком. Головне — мати професійно-технічну або іншу передбачену програмою освіту, — розповіла директорка Запорізької обласної служби зайнятості Зінаїда Бойко. 

Крім ваучерів, переселенці можуть отримувати професійну освіту та проходити перенавчання у коледжах і закладах професійно-технічної освіти.

За наведеними Зінаїдою Бойко даними, Запорізька область отримала від держави 153 млн грн на ваучери та 214 млн грн на перенавчання і професійну освіту для ВПО.

Від очікування повернення — до нового життя

Дані служби зайнятості демонструють зміну, яка відбувається серед переселенців у Запоріжжі. Якщо на початку повномасштабної війни багато людей сприймали переїзд як тимчасовий і чекали можливості повернутися додому, то на п’ятому році війни дедалі більше ВПО шукають постійну роботу, опановують нові професії та намагаються закріпитися на новому місці.
І показник у 40% ВПО серед клієнтів Запорізької обласної служби зайнятості — один із найбільш промовистих маркерів цих змін.