Кріглий стіл “Від оцінки потреб до рішень: пріоритети підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у Запорізькій області”. Фото: ТРК «Мелітополь»
У Запорізькій області офіційно живуть майже 230 тисяч ВПО з Мелітополя та інших окупованих і небезпечих територій. Більшість із них проживають у Запоріжжі, однак навіть після років життя на новому місці значна частина переселенців досі не готова назвати його остаточним домом.
Про це ТРК «Мелітополь» стало відомо під час дискусії в рамках круглого столу “Від оцінки потреб до рішень: пріоритети підтримки та інтеграції внутрішньо переміщених осіб у Запорізькій області”.
Нові дані соціологічного дослідження, які були презентовані під час заходу, показують: головною причиною невизначеності для ВПО є не тільки безпека. Саме економічна нестабільність стає одним із факторів, який може змусити переселенців залишити рідний регіон.
Хто сьогодні живе серед ВПО Запорізької області
За офіційними даними, у Запорізькій області зареєстровано 229 936 внутрішньо переміщених осіб. Переважна більшість переселенців - близько 71% - зареєстровані у Запоріжжі. Ще близько 29% проживають в інших громадах області.
Серед усіх ВПО 55,8% становлять жінки, 44,2% - чоловіки. Діти складають 16,6% - це понад 38 тисяч людей. Ще 25,8% - пенсіонери, а 6% мають інвалідність.
В соціологічному опитуванні, про яке йтиметься далі, взяли участь понад 1000 ВПО.
Робота є, а грошей - недостатньо
Понад 54% опитаних ВПО мають певну зайнятість. Водночас 75,4% домогосподарств ВПО мають дохід до 20 тисяч гривень на місяць. При цьому 46,5% отримують менше 10 тисяч гривень, а 15% - менше 6600 гривень.
Середня зарплата в регіоні, за словами голови Ради ВПО при Запорізькій ОВА Анастасії Перепелиці, сьогодні становить трохи більше 20 тисяч гривень. Але значна частина переселенців живе на суму, яка є нижчою навіть за цей середній показник.
“75% опитаних нами вказали, що вони мають дохід менше ніж 20 000 грн. А тепер підрахуємо: оренда до 10 000 грн, плюс комуналка, інтернет, розходи на дитину, ліки, трансопрт, бо місте велике. І виходить, що людям не вистачає навіть покрити прості базові потреби. Вже не кажучи про те, об щось відкласти,або той же кредит на житло оформити”, - каже Анастасія Перепелиця в інтерв’ю ТРК «Мелітополь».
Загалом майже 65% опитаних заявили про часткове або недостатнє забезпечення базових потреб. Повністю забезпеченими назвали себе лише 2,5%.
І тут вже постає питання - як втримати у Запоріжжі з такими доходами людей. Анастасія Перепелиця гадає, що Запоріжжю, як прифронтовому місту потрібні особливи умови для оподаткування і оплати праці. Інакше, людей в місті, яке кожного дня обстрілюється і бізнес несе великі збитки, не втримати.
На першому місці - комуналка
Найактуальнішою потребою ВПО опинилася допомога з оплатою житлово-комунальних послуг - так відповіли 62,7% респондентів. Наступними за важливістю стали продукти харчування, лікарські засоби, засоби особистої гігієни.
Ще 31,1% потребують постільної білизни, посуду або інших побутових речей, 27,3% - одягу та взуття, 24,1% - допомоги з опаленням або паливом.
На думку Анастасії Перепилиці, така необхідність із допомогою в оплаті комунальних послуг пов'язана, зокрема, з підготовкою до складного опалювального сезону, вартістю енергоносіїв та загальною економічною ситуацією.
Скрин з презентації з круглого столу
Житло залишається проблемою, але не єдиною
Крім того, проблемою залишається оренда житла. За словами голови Ради ВПО, механізми державної допомоги існують, однак значна частина переселенців не має офіційних договорів оренди, через що не може повною мірою скористатися передбаченими інструментами підтримки.
“Начебто і механізм є, і субсидія державою передбачена, і субсидія на оренду житла передбачена, але через неврегульованість офіційного укладання договорів люди не можуть користуватися”, - пояснила вона.
73% опитаних орендують житло, 15,1% проживають у родичів або друзів, 8,9% - у місцях тимчасового проживання чи модульному житлі. Власне житло мають лише 1,9%.
Загалом 93% ВПО зазначили, що потребують щонайменше одного житлового інструменту.
Чому люди хочуть їхати із Запоріжжя
Попри те, що 78,9% опитаних живуть у нинішній громаді понад два роки, лише 40,9% чітко заявляють, що хочуть залишитися. Ще 39% не визначилися.
Водночас 32,5% планують нове переміщення протягом найближчих шести місяців.
Серед тих, хто розглядає переїзд, майже половина називає головною причиною потребу в житлі.
Але на другому місці - вже безпосередньо економіка: 16,3% говорять про неможливість знайти заробіток або фінансові труднощі. Далі йдуть проблеми із соціальними та медичними послугами.
Що змінилося з 2024 року
З 2024 року, за даними опитаних, зросла формальна доступність медичних послуг. Крім того, змінилася структура проживання: частка тих, хто орендує житло, скоротилася з 85,2% у 2024 році до 73% у 2026-му.
Водночас збільшилася частка людей, які живуть у родичів або друзів - із 10% до 15,1%, а також у місцях тимчасового чи колективного проживання - із 3,4% до 8,9%.
Змінилася і структура самої вибірки: якщо у 2024 році частка мешканців Запорізької громади становила 84,9%, то у 2026-му - 63,2%. Водночас частка людей віком 65+ зросла з 4,5% до 13,8%.
Крім того, через два роки після попереднього дослідження впевненість у довгостроковому проживанні в нинішній громаді стала слабшою. Частка тих, хто не планує переїзд, знизилася з 78,9% у 2024 році до 55,1% у 2026-му.
Слайд з презентації з круглого столу
Запоріжжя ризикує втрачати людей не лише через війну
Проблема ВПО для Запорізької області полягає й у тому, чи зможе регіон утримати людей, які вже адаптувалися до життя тут, знайшли роботу, влаштували дітей у школи та садочки, сформували соціальні зв'язки.
“Це обов'язково має бути комплекс. Людина має розуміти, де вона живе, за що вона покриває свої витрати і які в неї перспективи”, - наголошує Перепелиця.
Саме тому, на її думку, необхідно говорити не лише про працевлаштування, а про рівень доходів. У Раді ВПО вже говорять про необхідність спеціальних рішень для людей, які працюють у прифронтових регіонах, зокрема щодо оподаткування та оплати праці.
