Історія падіння Максима Смирнова, колишнього настоятеля храму Георгія Побідоносця в Мелітополі, стала хрестоматійним прикладом зради. Людина, яку роками опікувала українська влада, після початку окупації перетворилася на одного з найодіозніших пропагандистів «русского мира». Днями суд поставив крапку в його кримінальній справі.
Улюбленець долі за України
До 2022 року Максим Смирнов був у колі найвищих кабінетів міста. Священника високо цінували: його запрошували на всі офіційні заходи, він позував на фото з керівництвом міста і навіть був нагороджений почесним орденом «За гуманність і милосердя».
Однак, як показали подальші події, за смиренним образом ховалася людина, яка роками чекала приходу окупантів.
Хроніка колабораціонізму: «спокутування гріхів» та освячення зброї
Кримінальна справа проти Смирнова будувалася, зокрема, на основі публікацій журналістів РИА Південь, які з перших днів вторгнення фіксували кожен крок зрадника. Кар’єра «попа-перебіжчика» в окупації була насиченою:
Березень 2022: Смирнов одним із перших пішов на співпрацю, приймаючи в храмі шеренги поліцейських-зрадників, які прийшли «спокутувати гріхи» після переходу на бік ворога.
Смирнов проводить богослужіння для поліцейських-зрадників. фото тг-каналу окупантів
Любов до Путіна: У своїх публічних виступах священник не соромився зізнаватися в любові до диктатора РФ і просував «нову формулу» православної людини, яка полягала в безумовному підпорядкуванні Кремлю.
Мілітаризм: Смирнов дійшов до того, що почав освячувати зброю російських окупантів, з якої згодом убивали українців, і агітував парафіян іти на псевдореферендум і «вибори президента РФ».
Бізнес на крові: Поки в місті панував хаос, московський священник активно розподіляв гроші та шукав житло для російських військових у Мелітополі.
Смирнов активно допомагає окупантам. фото тг-каналу пропагандистів
Карма в дії: заслання до монастиря і спалене авто
Попри активність, окупанти не оцінили Смирнова належним чином. З часом «зірку» місцевого колабораціонізму почали понижувати в статусі, передавши мелітопольських попів у підпорядкування «гастролерам» із Бердянська.
Ба більше, «русский мир» приніс Смирнову лише проблеми: у Мелітополі невідомі спалили його автомобіль, а самі росіяни, вирішивши, що він надто багато про себе думає, зрештою відправили його в монастир.
Суворий вирок
На підставі зібраних доказів, включно з відеозаписами виступів та експертизами СБУ, Мелітопольський міжрайонний суд (заочно) визнав Смирнова винним за двома статтями КК України:
Ч. 5 ст. 111-1 (колабораційна діяльність, заклики до незаконних виборів).
Ч. 1, 3 ст. 436-2 (виправдовування збройної агресії РФ та глорифікація її учасників).
Суд призначив покарання у вигляді 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Хоч вирок винесено заочно, це означає, що шлях на підконтрольну Україні територію та в цивілізований світ для Смирнова закритий назавжди, а його «церковна кар’єра» завершиться в камері, щойно Мелітополь буде звільнено.
