43-річна жінка, яка все життя пропрацювала за прилавком сільської крамниці, після окупації регіону вирішила, що настав її «зоряний час». Суд визнав її винною у колабораціонізмі та засудив до 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.
ПІБ: Черних Яна Валеріївна (Михайлова)
Дата народження: 31.03.1983
Місце народження: с. Вовчанське, Якимівський район.
Злочин: ч. 2 ст. 28, ч. 5 ст. 111-1 КК України.
Яна Черних, фото розшук МВС. Розслідування проведено за допомогою аналітичної системи YouControl
Кар’єрний ліфт під триколором
До повномасштабного вторгнення Яна Черних була звичайною сільською продавчинею. Однак із приходом окупантів «кар’єра» жінки різко пішла вгору. Без жодної педагогічної освіти вона раптом обійняла посаду вчителя англійської мови в місцевій школі.
«Яна настільки "повірила в себе", що відсутність педагогічної освіти не завадила їй змінити ваги та прилавок на шкільну дошку та класний журнал», — іронізують місцеві мешканці.
Але амбіції «вчительки» пішли далі.Черних добровільно погодилася стати членом незаконної «дільничної виборчої комісії № 290» у селі Вовчанське.
Як пізніше зазначили свідки в суді, вона завжди мала проросійські погляди та охоче брала участь у роботі виборчих комісій за української влади, набираючись досвіду, який згодом використала для скоєння злочину проти держави.
Восени 2022 року, коли загарбники вирішили легалізувати окупацію через псевдореферендум, Яна Михайлова-Черних однією з перших зголосилася допомагати ворогу. Вона не лише отримала посаду члена «комісії», а й стала активною агітаторкою. Згідно з матеріалами справи, Черних займалася наступним:
- Організовувала роботу незаконної дільниці на вулиці Ювілейній, 42;
- Складала списки «виборців» серед своїх же сусідів;
- Розносила пропагандистські газети та агітаційні листівки;
- Проводила поквартирні опитування, примушуючи людей брати участь у «голосуванні».
«Ходила по дворах з урнами»
У суді виступили жителі Вовчанського, які особисто бачили «трансформацію» односельчанки. Свідки впізнали Яну за фотографіями та розповіли, як у вересні 2022 року вона разом із поплічниками буквально вривалася до осель мешканців села.
«Вона ходила по дворах із переносною урною та бюлетенями, спонукаючи людей голосувати. За її поведінкою було видно, що діє вона абсолютно добровільно і навіть із натхненням», — повідомила одна зі свідків.
Сімейний підряд зрадників
Історія Яни — це частина ширшої картини сімейного колабораціонізму у Вовчанському. Михайлови перетворили зраду на сімейний бізнес:
Яна Черних (Михайлова): із продавчинь перекваліфікувалася на «вчительку англійської мови» в окупаційній школі та стала членом виборчкому.
Марія Шостак (Михайлова), сестра: також пішла на службу до загарбників, обійнявши посаду вчителя в захопленому навчальному закладі.
Яна Черних та Марія Шостак, фото з відкритих джерел
Валерій Михайлов (батько цих зрадниць): довгий час працював в Естонії, але, як тільке «руський мир» захопив село, він повернувся на батьківщину і влаштувався працювати водієм шкільного автобуса.
Валерій Михайлов, батько Яни Черних
Вирок суду
Судовий розгляд проходив заочно, оскільки обвинувачена переховується на тимчасово окупованій території. Проте закон наздогнав її у вигляді офіційного вироку:
- 8 років тюрми (строк рахуватиметься з моменту фактичного затримання);
- Конфіскація всього майна, що належить їй на праві власності;
- Заборона обіймати будь-які посади в органах влади та освіти строком на 10 років.
Для Яни Черних та її родини цей вирок означає не лише втрату майна у вільній Україні, а й статус довічних вигнанців. Рано чи пізно окупація закінчиться, і вчорашній продавчині, яка уявила себе «вершителькою доль», доведеться змінити вчительську указку на тюремну робу.
