Вільнянський районний суд Запорізької області поставив крапку у справі одного з найпомітніших колаборантів Мелітопольщини, оголосивши вирок Антону Сергійовичу Нарбекову, 1984 року народження. Колишній місцевий політик і банківський управлінець визнаний винним у добровільній співпраці з ворогом.
Політичний бекграунд і кар’єрні віражі
До початку повномасштабного вторгнення Антон Нарбеков вважався цілком успішним і респектабельним мешканцем Приазовського. Його кар’єра розвивалася по висхідній: у 2015 році він став депутатом районної ради від «Опозиційного блоку», паралельно очолюючи місцеве відділення «Райффайзен Банку Аваль». Згодом він змінив сферу діяльності, перейшовши на менеджерську посаду в компанію «Сілумін», що займається виробництвом алюмінієвого посуду.
Статус депутата зобов’язував Нарбекова подавати публічні декларації про доходи, які сьогодні стали надбанням слідства. Згідно з цими документами, сім’я його аж ніяк не бідувала. У власності Нарбекова, його дружини та дітей перебувало кілька об’єктів нерухомості, включно з квартирами, житловим будинком і земельною ділянкою.
Місцеві жителі згадують, що Нарбеков також керував молодіжною організацією «Молоді регіони». Примітно, що його батько, Сергій Миколайович, свого часу очолював місцеву міліцію і здобув репутацію принципової людини. Однак син обрав шлях, діаметрально протилежний сімейним цінностям і присязі.
Робота в окупаційній вертикалі
Слідство встановило, що вже до середини липня 2022 року Нарбеков добровільно погодився стати заступником голови незаконної «Приазовської селищної адміністрації», яку очолив фейковий мер Тарас Шевченко. На цій посаді ексдепутат розгорнув активну діяльність: він підписував розпорядження, керував структурними підрозділами та координував роботу комунальних служб в інтересах загарбників.
фото тг-каналу окупантів
У матеріалах справи фігурують докази його участі у вирішенні господарських питань окупантів, таких як розподіл «пільгового вугілля» та забезпечення паливом медичного транспорту, який використовувався для потреб нової «влади». Нарбеков також входив до комісій з підготовки незаконного "референдуму" та займався пропагандистськими проєктами, спрямованими на створення ілюзії «мирного життя» під російськими прапорами.
Фото-докази: триколор замість українського прапора
Одним із найнаочніших доказів вини Нарбекова стали фотографії, опубліковані в підконтрольних окупантам Telegram-каналах у червні 2022 року. На знімках зафіксовано момент встановлення російського прапора на адміністративній будівлі в селі Володимирівка.
Нарбеков (зліва) встановлює російський прапор на будівлі адміністрації. фото тг-каналу окупантів.
Суд детально дослідив фото, на якому Нарбеков у світло-блакитній сорочці та з сірою сумкою через плече особисто бере участь у процесі вивішування прапора країни-агресора. Односельці та колеги, які знали Антона багато років, одностайно впізнали його на знімках. Свідки підтвердили, що людина на фото — саме Нарбеков, і його перехід на бік ворога був абсолютно усвідомленим і добровільним рішенням.
Переписки та цифровий слід
Доказову базу доповнили дані із закритих чатів окупаційної адміністрації. У месенджерах Нарбеков фігурував під ім’ям «Anton», де активно обговорював списки учасників нарад і організаційні моменти роботи фейкового муніципалітету. Також суду були надані розпорядження за лютий 2023 року, на яких стояв підпис Нарбекова як чинного «заступника голови адміністрації».
Експертиза та свідчення підтвердили, що на підсудного не чинилося жодного фізичного чи психологічного тиску. Його дії були продиктовані корисливими мотивами та прагненням зберегти статус при новій «владі».
Заочний вирок і перспективи
Розгляд справи відбувався у спеціальному судовому провадженні, оскільки Нарбеков переховується на тимчасово окупованій території Мелітопольського району.
Суд призначив йому покарання у вигляді 9 років позбавлення волі з повною конфіскацією майна. Також Нарбекова позбавлено права працювати в органах влади строком на 15 років.
Станом на сьогодні Антон Нарбеков офіційно перебуває в розшуку. Строк відбування покарання почне обчислюватися з моменту його фактичного затримання. Вирок уже набрав законної сили, а це означає, що все рухоме і нерухоме майно засудженого колаборанта підлягає стягненню в дохід держави.
