У Приазовському хабі в Запоріжжі освятили паски, які передадуть пораненим військовим. Як громада Мелітопольського району Великодні традиції зберігала – читайте у матеріалі.
У повітрі аромат воску змішався із запахом свіжої випічки. У Запоріжжі – за сотні кілометрів від рідних подвір’їв, Мелітопольщина розпочала святкування Великодня ще у суботу.
Військовий капелан Бердянського прикордонного загону – отець Степан, окропив вірян та домашні паски святою водою.
як напередодні господині з Приазовської та Софіївської громад випекли дюжину пасок. Їх отець Степан передасть пораненим військовим у стабілізаційні пункти.
«Свято Великодня – це кровна жертва, велика жертва за життя. Це перемога світла над темрявою. На жаль, наше суспільство сьогодні приносить велику кровну жертву за весь світ у боротьбі з темрявою. Але ми переможемо. Світло завжди перемагає», – зазначив отець Степан.
Участь у заході взяли близько 40 людей – мешканці Приазовської громади Мелітопольського району та гості із Софіївської громади з Бердянського району. Андрій Орлов, начальник Приазовської військової селищної адміністрації, зазначає:
«Ми територіально близькі один одному, а тепер і духовно теж. Ми підтримуємо зв’язки, підтримуємо один одного. І це найголовніше – що релоковані громади тримаються разом», – зазначає Орлов.
Збереження традицій
Після освячення для дітей провели тематичний квест «7 кроків до Великодня». У програмі – відтворення кожного дня передсвяткового тижня: від прибирання у понеділок до складання великоднього кошика у неділю.
Заступниця директора Приазовського ліцею Ірина Солопова пояснює: усі традиції намагалися вмістити в один день, щоб діти могли прожити їх на практиці.
«У понеділок за традицією всі господарі прибирали свої подвір'я. І на нашій першій станції діти вимітали бруд, сміття з нашого хабу. П’ятниця – найсуворіший день, не можна співати, сміятися чи працювати. Наші діти на цій станції повинні були показати великодніі терміни, використовуючи лише жести та міміку».
Станція 1: Понеділок. Креативне прибирання хабу від сміття. Фото: Приазовська громада
А однією з найбільш захопливих стала шоста станція – субота. Гості потрапили у справжню хімічну лабораторію – де фарбували крашенки натуральними барвниками.
Для дорослих переселенців цей захід став рідкісною можливістю вийти з соціальної ізоляції. Мешканка Софіївської громади Надія Онишко ділиться:
«Ми тут “приїжджі”, кожен сам по собі живе. А у хабі люди єднаються. Для мене як для переселенки дуже важливо, щоб можна було поспілкуватися, знайти своїх. Це дуже полегшує життя», – поділилася мешканка Софіївської громади Надія Онишко.
Її 12-річний син – Богдан, каже, що головне для нього: друзі та можливість змінити обстановку.
«Вдома нудно і мені подобається їздити кудись. Просто щоб не вдома сидіти», – каже Богдан.
Атмосфера у спільноті дітей з Приазовської та Софіївської громад на великодньому квесті «7 кроків до Великодня». Фото: Приазовська громада
Наприкінці заходу діти зібрали святкові кошики за всіма правилами, готуючись до недільної служби. У пакунках у їхніх руках – освячені паски, самостійно пофарбовані яйця та листівки від рідної Приазовської громади.
У Приазовському хабі цього дня Великдень став не лише релігійним святом. Це була точка зустрічі людей, які втратили дім, але зберігають традиції – і передають їх далі.
