Вільнянський районний суд Запорізької області виніс вирок мешканцю Степанівки-1 Мелітопольського району, 36-річному Кирилу Валерійовичу Занкову, який після окупації регіону вирішив, що настав його «зірковий час».
Колишній дрібний підприємець, який не знайшов себе при Україні, спробував вислужитися перед загарбниками, але в результаті став лише «витратним матеріалом» для пропаганди та фігурантом кримінальної справи.
Від «невдахи» до посібника окупантів
За словами місцевих жителів, до повномасштабного вторгнення Кирило Занков (27.11.1989 р.н.) вів життя звичайного аутсайдера. У 2017 році він намагався займатися роздрібною торгівлею (ФОП Занков К.В.), але бізнес не приносив ні великих грошей, ні статусу.
За словами односельців, Кирило завжди був амбітним, але незатребуваним — саме так характеризують його мешканці села. Коли до Мелітопольського району прийшли російські війська, Занков побачив у цьому шанс на соціальний ліфт. Щоб привернути увагу нової «влади», він не шкодував ні кави, ні шашликів для окупантів.
- Буквально «вилизуючи їм п'яти» в надії на високу посаду, - розповідають місцеві.
Мріяв про крісло старости, став слюсарем
Головною метою зрадника, за словами місцевих жителів, було крісло старости села Степанівка Перша. Занков активно пропонував свою кандидатуру окупаційній адміністрації, демонструючи фанатичну відданість «руському міру». Проте навіть загарбникам такі одіозні та метушливі персонажі здалися підозрілими або марними — посаду старости йому так і не довірили. А старостою села призначили 55-річну Перекрест Ірину Вікторівну, уродженку села Олександрівка Запорізької області. Іирна Вікторівна всім, хто не погоджувався на співпрацю з окупантами, погрожувала переслідуваннями та відправкою «на підвал», розповідають селяни.
"староста села Степанівка Перша" Ірина Перекрест зліва
Опинившись за бортом «великої політики», Занков не впав у відчай і пішов працювати до місцевої школи слюсарем — у народі його посаду швидко охрестили як «старший куди пошлють» або просто «шістка» на побігеньках у рашистів.
Терор односельців та «вуличний референдум»
Попри фіаско з посадою старости, Занков отримав від окупантів «відповідальне завдання» — очолити незаконну «дільничну виборчу комісію №228» у с. Степанівка Перша Мелітопольського району. Згідно з матеріалами кримінальної справи, у вересні 2022 року Занков разом із спільниками (включаючи власну дружину) брав активну участь в організації фейкового референдуму. За словами місцевих жителів, Занков не просто розносив папірці, а займався справжнім терором:
- Особистий обхід будинків: Разом із озброєними людьми він вдирався до односельців, змушуючи їх ставити галочки в «бюлетенях».
- Психологічний тиск: Сусіди згадують, що Кирило залякував людей, погрожуючи розправою за відмову голосувати.
- Доноси: За свідченнями мелітопольців, Занков активно здавав окупантам проукраїнськи налаштованих патріотів, фактично працюючи навідником для каральних органів РФ.
Свідки, які особисто знали Занкова та його дружину, наголосили:
«Вони діяли абсолютно добровільно, прагнучи вислужитися перед окупантами».
скрин виклик до суду
Вирок: 8 років із конфіскацією
Судовий процес проходив у режимі спеціального судового провадження (in absentia), оскільки обвинувачений переховується на окупованій території.
19 березня 2026 року суддя Вільнянського районного суду визнав Занкова винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України (колабораційна діяльність).
Рішення суду:
- 8 років позбавлення волі з відбуванням терміну з моменту фактичного затримання.
- Заборона обіймати державні посади терміном на 15 років.
- Повна конфіскація всього особистого майна.
Кирило Занков тепер офіційно внесений до бази «Миротворець» як зрадник батьківщини та посібник окупантів. Його історія — класичний приклад того, як гонитва за легкими грошима та уявною владою перетворює людину на військового злочинця, якому закритий шлях у цивілізоване майбутнє. Сьогодні він ще може ходити вулицями Степанівки-1 у ролі «шістки» окупантів, але українське правосуддя вже виписало йому квиток в один бік до виправної колонії.
