Після окупації Мелітополя російська влада взялася не лише за переписування історії та зміну вивісок, а й за повне переформатування освіти. Росія нав’язує власні стандарти, які не інтегровані ані в українську, ані в європейську систему.
Та головне питання для молоді, яка змушена навчатися в окупації, залишається відкритим: чи мають такі дипломи бодай якусь юридичну силу - в Україні або за кордоном. Про це дізнавались журналісти під час розмов із керівництвом релокованих університетів із Мелітополя.
Історія студента з Криму як наслідок окупаційної освіти
Молодий чоловік з Криму, який виїхав до Європи, розповідає: диплом, отриманий після навчання в окупації, не визнають ні в Україні, ні за кордоном.
“Я відучився і отримав освіту в Криму і вона недійсна ніде у світі. Для мене це обнулення. Мені доведеться заново вчитися в Європі, щоб просто знайти роботу”, - каже чоловік.
За словами студента, таких історій - безліч.
Яка ситуація у Мелітополі
На базі захоплених українських закладів окупанти почали створювати виші за російськими стандартами - з новими назвами, програмами і дипломами. Один із таких прикладів - “Мелітопольський державний університет” (МелГУ), який окупаційна адміністрація позиціонує як повноцінний заклад вищої освіти.
Українська позиція: диплом - ні, знання - так
Дипломи, видані на тимчасово окупованих територіях, не визнаються: ані автоматично, ані через процедури нострифікації (це офіційна процедура визнання в Україні іноземних дипломів та інших документів про освіту, яка підтверджує їхню еквівалентність українським стандартам для можливості продовження навчання чи працевлаштування). Водночас держава запровадила механізм, який дозволяє людям з ТОТ не втрачати роки навчання.
Як пояснює проректор з науково-педагогічної роботи (прізвище не вказуємо з міркувань безпеки) Таврійського державного агротехнологічного університету імені Дмитра Моторного (ТДАТУ), ключовим документом тут є постанова Кабінету Міністрів №871 від 15 липня 2025 року.
“Ця постанова визначає порядок визнання результатів навчання, здобутих на тимчасово окупованих територіях, на рівнях професійної, фахової передвищої та вищої освіти. Йдеться не про визнання дипломів, а саме про оцінювання компетенцій, які людина фактично здобула”, - наголошує проректор.
У листопаді Міністерство освіти і науки затвердило перелік українських вишів, які можуть здійснювати таке оцінювання. ТДАТУ приєднався до цієї ініціативи і став одним із освітніх центрів визнання.
Механізм виглядає так: людина, яка навчалася в окупаційному виші, має виїхати з окупованої території, звернутися до уповноваженого українського університету, пройти співбесіди та іспити. Комісія вирішує, яку частину навчання можна зарахувати, а яку - ні. Після цього вступник продовжує навчання вже в українському закладі, щоб у підсумку отримати український диплом.
“Можна перезарахувати певну кількість кредитів, а можна не визнати нічого - усе залежить від спеціальності та реального змісту навчання. У будь-якому разі диплом буде український, а не окупаційний”, - пояснює проректор.
Але є обмеження
Визнання результатів навчання має чіткі межі. По-перше, не більше 75% програми може бути зараховано. По-друге, є перелік спеціальностей, за якими результати навчання не визнаються взагалі.
Серед них:
публічне управління та адміністрування,
цивільна безпека,
економіка,
міжнародна економіка,
педагогічні спеціальності, пов’язані з початковою та середньою освітою.
Саме ці напрями в окупації найбільш ідеологізовані та насичені російською пропагандою.
“Навіть у найкращому сценарії людині доведеться вчитися в українському університеті ще щонайменше два роки на бакалавраті”, - зазначає представник ТДАТУ.
А що зі світом: ЄС, Захід, міжнародне визнання
За межами України ситуація ще жорсткіша. Дипломи, видані на окупованих територіях, не визнаються в жодній країні цивілізованого світу. Це підтверджує ректорка Мелітопольського державного педагогічного університету Наталя Фалько.
“Ці дипломи не визнаються, тому що територія є тимчасово окупованою. Вони не визнаються ні в Україні, ні в європейських країнах”, - наголошує Наталя Фалько.
Причина не лише в юридичному статусі територій, а й у принциповій різниці стандартів освіти. Українські програми інтегровані в європейський освітній простір, містять громадянські, мовні та критичні компетентності. Російські ж стандарти, які впроваджують в окупації, орієнтовані виключно на внутрішній ринок РФ.
Що робити тим, хто зараз навчається в окупації
За словами Наталі Фалько, молодь з окупованих територій має альтернативу вже зараз - вступ до українських університетів у дистанційному форматі.
“В умовах вступу передбачені особливості для випускників з окупованих територій. Вони подають заяви, складають іспити дистанційно, навчаються онлайн. У нашому університеті студенти можуть відвідувати лекції, виконувати завдання, брати участь у міжнародних конференціях”, - пояснює ректорка.
Натомість для тих, хто вже отримав диплом окупаційного вишу, шлях один: фактично здобувати освіту наново або проходити процедуру визнання результатів навчання з подальшим донавчанням.
Чи можна вважати, що Росія порушує право людей на освіту
Освітяни обережні у формулюваннях, але суть очевидна: така “освіта” замикає людину в межах Росії.
“Вони надають освіту за своїми стандартами. Відповідно, ці люди можуть бути працевлаштовані виключно в Російській Федерації”, - зазначає ректорка МДПУ.
Фактично окупаційна система позбавляє молодь свободи вибору - як освітнього, так і життєвого.
