Українські правоохоронці продовжують виявляти та судити зрадників на тимчасово окупованих територіях Мелітопольщини.
Комунарський районний суд Запоріжжя виніс вирок 30-річному Артуру Сергійовичу Балховитіну, який під час окупації взяв участь у впровадженні російських освітніх стандартів на тимчасово окупованій Мелітопольщині.
Стрімкий злет кар’єри
Артур Балховитін народився у 1995 році в селі Новобогданівка Мелітопольського району. Туди він повернувся після закінчення вишу та обійняв скромну посаду вчителя фізкультури в місцевій школі.
Фото із соцмережі А. Балховитіна
Усе змінилося з початком повномасштабного вторгнення — молодий педагог вирішив зрадити свою країну й піти на службу до ворога.
Коли окупанти шукали директора для перейменованої «Новобогданівської середньої школи №49», молодий чоловік сам висунув свою кандидатуру й отримав посаду, про яку раніше й мріяти не міг.
Чужі підручники та портрет Путіна
Щоб виправдати довіру загарбників, Балховитін узявся впроваджувати російські освітні стандарти, повністю ігноруючи українське законодавство. Він перевів навчання на російську мову, запровадив російську систему оцінювання, замінив підручники та навчальні програми на російські, включивши до розкладу такі предмети, як «Історія Росії» та «Суспільствознавство». Учні отримали російські підручники, а шкільні ноутбуки здавалися під суворий контроль.
Скріншот тг-каналу окупантів
Свідки зазначали, що директор їздив до Мелітополя для погодження з окупаційними структурами, активно брав участь в організації спортивних заходів і пропагандистських акцій — зокрема, у врученні російської «Азбуки Запоріжжя», розміщенні портретів Путіна та виконанні гімну РФ. При цьому колеги підкреслювали: "Балховитін діяв добровільно, прагнучи власної кар’єри та впливу, а не під примусом".
Заочний процес і докази
Процес відбувався заочно, оскільки обвинувачений не з’явився до суду, попри виклики. Його захищав державний адвокат, який не зміг зв’язатися з клієнтом.
Суд дослідив широкий масив доказів: свідчення очевидців, фото та публікації в соцмережах, протоколи впізнання й огляди телефонів, дані про російські підручники та федеральні освітні стандарти. Усе це підтвердило, що дії Балховитіна мали умисний характер і були спрямовані на підтримку окупаційної влади.
Крім того, слідство встановило, що Балховитін фігурував як кандидат на «попереднє голосування» партії «Єдина Росія», тобто брав участь у політичному житті окупантів.
Таким чином, молодий чоловік, який шукав можливості для підвищення власного добробуту та задоволення кар’єрних амбіцій, став співучасником злочинів проти своєї країни. Суд кваліфікував його дії як спробу підриву суверенітету України та поширення ідеології держави-агресора серед дітей.
Чоловіка заочно визнано винним за ч. 3 ст. 111-1 Кримінального кодексу України й засуджено до трьох років позбавлення волі, а також позбавлено права працювати в органах влади та освітніх закладах строком на 15 років.
