У Запоріжжі розпочався розгляд гучної справи проти чотирьох громадян Росії, яких звинувачують у порушенні законів і звичаїв війни - незаконній депортації жінок з тимчасово окупованої території Запорізької області. Серед потерпілих - мешканки Мелітополя, Якимівки та Чернігівки.

З 2022 року Росія систематично застосовує практику примусових депортацій на окупованих територіях України. Під загрозою видворення опиняються мешканці, які відмовилися отримувати російські паспорти або критикують дії окупаційних адміністрацій, бізнесмени. Так, у 2022 році пішки від Василівського КПП йшов депортований з Мелітополя депутат Мелітопольської райради, відомий бізнесмен - власник ТМ "Мирненська" і батько секретаря Мелітопольської міськради Романа Романова Віктор Романов. 

депортація відомого мелітопольського підприємця Віктора Романова - батька секретаря міськради Романа Романова, власника ТМ «Мирненська»

Комунарський районний суд Запоріжжя розпочав розгляд справи, фігурантами якої стали четверо росіян - співробітники і керівники незаконно створеного «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» а також міграційної служби. За даними прокуратури, обвинувачені організували і координували насильницьку депортацію трьох цивільних українок. 

Будівля Міграційної служби РФ у Мелітополі. 

Жінок, за попередньою інформацією, силою вивезли з території Мелітопольщини та Бердянського району через Росію на кордон з Грузією, де змусили перетнути пропускний пункт «Верхній Ларс» пішки. Справа кваліфікована за ч. 1 ст. 438 Кримінального кодексу України - «Порушення законів і звичаїв війни». За це передбачено покарання до 12 років позбавлення волі.

Олена Т. (Якимівка) — затримання, утримання в ІВС

10 лютого 2024 року до Олени Т., колишньої співробітниці податкової служби з Якимівки, прийшли представники збройних формувань, після чого жінку вивезли до місцевого відділу поліції і помістили в ізолятор тимчасового утримання. За документами слідства, Олена перебувала в ІТТ з моменту затримання до 2 березня 2024 року.

Тримання під вартою Олені продовжували в мелітопольському окупаційному «суді» за надуманою причиною - порушення комендантської години. Її вивозили під час комендантської години на площу Перемоги в Мелітополі в одному УАЗику, а під камерами відеоспостереження пересаджували в інший. Потім перевозили до камер ІТТ, а вранці - до суду. І так по колу.

На початку березня співробітники так званого управління з питань міграції «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» прийняли рішення про її депортацію.

Згідно з обвинувальним актом, проект «Рішення про депортацію» підготував заступник начальника відділу імміграційного контролю Олег Кокуш, а документ затвердив керівник управління з міграції Костянтин Разигрін. У винесеному «повідомленні про заборону в'їзду» Олені оголосили заборону в'їзду на територію Російської Федерації (включаючи тимчасово окуповані території України) строком на 21 рік - без обґрунтувань, зазначених у справі.

Того ж дня, як стверджує обвинувачення, Олену вивезли з окупованої території через територію РФ до російсько-грузинського пропускного пункту «Верхній Ларс». За версією слідства, під час вивезення до жінки застосовували психологічний і фізичний примус, а на прикордонному рубежі їй наказали проходити кордон пішки. Таким чином її фактично вивели за межі України проти волі і без належних правових підстав.

Олена Ф. (Мелітополь) - адміністративний «вирок», вивезення і примус до перетину кордону біля «Казбеги»

2 березня 2024 року підприємиці з Мелітополя Олені Ф. вручили «повідомлення про заборону в'їзду на територію Російської Федерації» і повідомили про рішення про депортацію. За обвинувальним актом, текст «Рішення про депортацію» склав керівник «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» Олег Колтунов, а його затвердження також підписав керівник міграційного управління Костянтин Разигрін.

У документі жінці було формально оголошено заборону в'їзду в РФ і на окуповані території строком на 35 років - при цьому в справі відсутнє належне обґрунтування такого тривалого обмеження. Згідно з обвинуваченням, того ж дня Олену Ф. примусово доставили до будівлі управління з міграції в Мелітополі на вул. Чернишевського, де повідомили про її депортацію «без зазначення причин». Після цього її вивезли за межі окупованої території через Росію.

3 березня 2024 року, як йдеться у матеріалах справи, вона опинилася біля грузинського кордону і була змушена пішки рухатися в бік пункту пропуску «Казбегі» (Дарьялі). Тобто, за версією прокуратури, Олену насильно вивезли і фактично змусили перейти кордон під тиском - без законних процедур і з порушенням її прав.

Ірина М. (селищна рада Бердянського району) – затримання, переміщення до Мелітополя та вивезення через Північну Осетію

27 січня 2025 року до Ірини М., колишньої бухгалтерки однієї з селищних рад Бердянського району, прийшли представники збройних формувань і оголосили про її примусову депортацію. За матеріалами обвинувачення, ініціатором рішення виступив в.о. начальника управління з питань міграції «ГУ МВС по Запорізькій області» Олег Ступішин. А документ потім затвердив начальник «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» Олег Колтунов.

Далі, як зазначено в обвинувальному акті, Ірину спочатку перевезли до Мелітополя, а звідти - через територію Росії до Північної Осетії. На російсько-грузинському напрямку її доставили до пункту пропуску «Верхній Ларс», де, за версією слідства, жінку також примусили перейти кордон проти її волі. У справі відображено, що дії виконавців супроводжувалися застосуванням примусу і не мали правової основи евакуації з міркувань безпеки, тобто це не була добровільна або безпечна пересилка громадянки, а насильницька депортація.

Хто депортував українських жінок 

• Олег Колтунов — до повномасштабного вторгнення обіймав посаду в управлінні карного розшуку МВС Москви, після окупації був призначений керівником «ГУ МВС Росії по Запорізькій області» з розміщенням у Мелітополі.

На фото Олег Колтунов — начальник «ГУМВС у Запорізькій області»

Колтунов і далі працює в Мелітополі на тій самій посаді. Навіть його російські колеги характеризують його як обмежену та мстиву людину.

«І навіть його власні підлеглі попереджали - від нього краще триматися подалі. Так і казали: „У нашій службі є люди, якими не можна пишатися. Їх із Росії до вас присилають - нібито дослужити до пенсії. Не найкращі представники нашої професії“. Його не любили всі. Навіть свої», - розповів свідок у коментарі для РІА Південь.

• Костянтин Разигрін - колишній співробітник міграційної служби РФ у Ростовській області, з 2022 року керував міграційним управлінням на окупованій території. Раніше він уже заочно засуджений в Україні за аналогічний злочин.

Костянтин Разигрін. фото окупаційних ЗМІ

• Олег Кокуш — заступник начальника відділу імміграційного контролю, виконував функції безпосереднього виконавця депортацій.

Олег Кокуш. фото Миротворець

• Олег Ступішин — уродженець Краснодарського краю, з 2024 року виконував обов'язки начальника міграційного управління і також приймав рішення про депортацію українських громадян.

Олег Ступішин. фото окупаційних ЗМІ

Усі обвинувачені перебувають на тимчасово окупованій території і оголошені в міжнародний розшук.

Що кажуть у прокуратурі

Прокурор Владислав Туркін зазначив, що дії росіян - пряме порушення норм міжнародного гуманітарного права, зокрема статей Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни. «Обвинувачені усвідомлювали суспільно небезпечний характер своїх дій і діяли умисно, впроваджуючи політику держави-агресора на тимчасово окупованій території.

За версією слідства, метою цієї операції було придушення опору на захоплених територіях, а також створення штучної міграційної кризи в країнах ЄС. Депортованих українців залякували: погрожували розстрілами і репресіями проти родичів, які залишилися в окупації. Після насильницького вивезення їхнє майно розграбовували. Примусова депортація цивільних осіб є грубим порушенням міжнародних норм»,- підкреслив прокурор. Судовий розгляд проводиться заочно.

На засіданні 28 жовтня суд затвердив порядок дослідження доказів - спочатку вивчать письмові матеріали, потім відбудуться допити потерпілих і свідків. Наступне засідання призначено на 4 листопада, коли розпочнеться аналіз документів, зібраних слідством.