У Дніпрі переселенці з Мелітополя зібралися разом, щоб відзначити 241-у річницю з дня заснування рідного міста. 

Святкування організував центр підтримки “Саме тут”, який став місцем зустрічей і взаємопідтримки для вимушено переселених мешканців Мелітопольщини.

Попри сотні кілометрів відстані, люди створили атмосферу справжнього мелітопольського свята: із піснями, майстер-класами, дитячими розвагами й, головне, теплими спогадами про дім.

Вшанування ветеранів і живі історії

Свято розпочалося з урочистостей. Організатори подякували та вручили відзнаки ветеранам із Мелітополя, серед яких були й ті, хто пережив російський полон. 

Олена Сінчура, завідувачка відділення центру “Саме тут” у Дніпрі, зазначила, що найголовніше - зберегти свої традиції і свята. Навіть в умовах, коли мелітопольці не знаходяться у рідному місті.

“У запоріжжі, у Дніпрі, у Києві, у Львові - ми відзначаємо День міста. Дуже важливо що ми зберігаємо наші традиції, наші світа, що ми разом. <...> Ми живемо однією надією, однією вірою - в повернення”, - каже Олена. 

Святковий концерт 

Підтримати святковий настрій завітав колектив “Дніпропетровського коледжу культури”. Гості побачили понад 15 концертних номерів - від співів і танців до акторських мініатюр і віршів.

А у самому просторі працювали локації для дітей і дорослих. Малеча обирала аквагрим, і серед малюнків була черешня - символ Мелітополя.

Для багатьох переселенців святкування Дня Мелітополя - це не лише дата в календарі, а й теплі спогади про рідне місто.

“Мелітополь був найгарнішим. Вся молодь, діти - виходили, святкували, посміхалися, лунала музика. У дітей посмішка не сходила з обличчя. Батьки були в захваті від свята. Це було дуже добре, приємно. Це були найкращі почуття, це було вдома”, - ділиться Любов, мешканка Мелітополя, яка нині живе у Дніпрі.

Майстер-класи й родинні традиції

Кожен відвідувач зміг взяти участь у творчих майстер-класах. Наприклад, розмалювати футболку з написами про рідне місто й обов’язковою черешнею. 

А малеча розмальовувала дерев’яні фігурки-магніти.

Катерина, переселенка з Мелітополя, прийшла з донькою. Вона згадує День міста як веселий захід, на якому обʼєднувалися всі мешканці. 

“Я пам'ятаю зі свого дитинства - коли усі заводи виходили і йшли центром міста. Це коли усе місто збиралось. Потім давали концерти, запрошували зірок, це було у парку.  Це веселощі, це коли все місто збирається разом і всім весело”, - каже жінка.

Не меншою популярністю користувалися майстер-класи з виготовлення ляльок-мотанок. Хтось обрав янгола-охоронця, інші - козака. 

А на завершення всі разом складали великий пазл із зображенням Мелітополя.

Свято як нагадування про дім

Попри розлуку з домом і вимушене життя на новому місці, мелітопольці довели: їхня єдність сильніша за кордони й лінії фронту. Свято у Дніпрі стало не лише даниною традиції, а й доказом, що Мелітополь живе в серцях своїх людей.