25 вересня 2025 року у Запоріжжі відбулося відкриття Центру єдності та ідентичності громад Мелітопольщини. 

Подія мала символічний характер, адже відбулася саме у дні святкування Дня міста Мелітополя, якому цього року виповнилося 241 рік.

Новий простір розташований у Мелітопольському хабі допомоги “Саме тут” на проспекті Соборному, 8. Він створений для підтримки вимушено переміщених мешканців Мелітопольського району, жителів, які постраждали від війни, а також усіх, хто хоче долучитися до мелітопольської спільноти.

Символічний початок

Відвідувачів на вході зустрічали волонтери з печивом із передбаченнями. Під час офіційного заходу грамоти отримали найктивніші волонтери Центру "Саме тут". Під кінець заходу присутніх пригощали святковим тортом, а в залі транслювали відео з кадрами вільного українського Мелітополя.

Грамоти отримали найктивніші волонтери Центру "Саме тут". 

Простір для пам’яті й майбутнього

Під час урочистого відкриття заступник голови Запорізької обласної військової адміністрації Михайло Семікін наголосив, що Центр має особливу місію:

“Це не тільки місце пам'яті - це і місце майбутнього.  Ворог може захопити нашу землю,  але він не може захопити нашу ідентичність.  Мелітополь залишається з нами в спогадах про дитинство,  залишається в піснях, жартах,  в усіх тих речах, які нас з вами об'єднують. А ще він залишається в тому,  що ми вміємо не тільки тримати своє слово,  ми вміємо тримати і удар”, - зазначив посадовець.

Михайло Семікін також додав, що на базі Центру вже із 29 вересня розпочнуться стратегічні сесії з формування програм розвитку для переселенців і відновлення звільнених територій. Бо саме мелітопольська громада першою створила Центр єдності і тепер буде ділитись з іншими релокованими громадами своїм досвідом. 

“Мелітополь завжди буде Україною”

За словами начальника Приазовської селищної військової адміністрації Андрія Орлова, подібні простори є важливими для збереження ідентичності громади:

“Такі центри і взагалі такі ідеї на сьогодні – це вкрай актуальна історія.  По-перше, тому що вже чотири роки наші мешканці - не вдома. Вони по різних містах розкидані, по різних країнах. І питання збереження ідентичності, традиції, історії, кулінарних речей, одягу, святкування, носіння в собі зернятка того “звідки я” - це дуже важлива практика на сьогодні. І через це ми могли в подальшому відродити і наші міста, наші громади”.

Орлов зазначає - центри гуртують й допомагають створювати нове.

“Такі центри, де люди можуть прийти, поспілкуватися, обмінятися з поглядами, ідеями, вигадати щось нове - тому що мелітопольці завжди були відомі своїми ідеями, вигадками, інноваціями - це дуже важливо, дуже потрібно і це буде згуртування”.

Колекція пам’яті й клуби для майбутнього

Центр створений за ініціативи громадської організації “Меліта” за підтримки ПРООН та фінансування уряду Данії. Голова ГО  “Меліта” Інна Єфименко розповіла, що у новоствореному просторі вже почали формувати колекцію матеріальної та духовної спадщини: світлини довоєнного Мелітополя, колекцію книг місцевих авторів, картини та символічні ляльки-мотанки з черешнями.

“Ми вже почали збирати колекцію спогадів про наш вільний український Мелітополь. Тут вже ми можемо побачити фотографії нашого міста, як старого, так і сучасного до початку повномаштавного вторгнення. Також ми почали збирати колекцію книг і у нас є книга Олега Гончаренка - тут збірка його творів.  І, на жаль, Олега Гончаренка вже немає, але це наш поважний письменник міста Мелітополя. Він був членом Спілки письменників України і почесним громадянином Мелітополя. І ми дуже раді, що така збірка вже стоїть на наших полицях. Крім того,  є вироби, які зроблені руками наших мелітопольців. Наприклад, це кукли-мотанки - черешенки”, - розповіла Інна Єфименко..

Окрім виставкової частини, у Центрі вже діють освітні та молодіжні ініціативи: клуб англійської мови, що об’єднує як переселенців, так і тих, хто лишається на окупованих територіях, а також дитячий рух “Байда”, який проводить заняття та тренінги.

Єдність попри розпорошення

На урочистому святкуванні до мелітопольців звернулася й ректорка Мелітопольського державного педагогічного університету імені Богдана Хмельницького Наталія Фалько, наголосивши на інтеркультурному минулому й незламності мелітопольців:

“Розвиток Мелітополя, котрий відбувався до окупації, говорить про те, що наше місто - це місто багатьох культур, об'єднань: професійних, культурних, міжнаціональних. І сьогодні ми раді пишатися тим, що попри те, що наша громада на сьогодні є розпорошеною по всій території України, далеко за її межами, ми демонструємо не тільки нашій країні, а й всій світовій спільноті нашу єдність і нашу стійкість”.

А ще для вимушених переселенців і всіх мелітопольців цей Центр - знак того, що їхня громада жива, розвивається і ніколи не зникне.