Сьогодні триває збір на мініекскаватор для бійців з Мелітополя, яку служать у складі 110 окремої бригади ТРО. Це не розкіш, а техніка, яка може врятувати життя: копати укриття, будувати позиції, зміцнювати оборону.
Збір відкрила волонтерка з Гуляйполя Катерина Дейнега. Ймовірно, ви бачили її пости про бійців з Мелітополя на сторінках 115-го мелітопольського батальйону. Саме вона бере інтерв’ю у бійців, допомагає просувати сторінки підрозділу у соцмережах і паралельно закриває нові збори на потреби військових.
“У нас одразу декілька банок – моя та від волонтерів з 110 арт бригади ТРО. Для збору ми часто проводимо різні аукціони, наприклад, з тубусами. І у майбутньому ми також плануємо проводити розіграш подарунків від бійців ТРО.
Бо сума 340 тисяч велика. А потреба у мініекскаваторі для наших хлопців ще більша. Він потрібен,щоб копати укрепрайони у місцевих селах у зоні бойових зіткнень та позиції”.
На зараз на зборі Катерини 90 тисяч з необхідних 340. Задонатити на збір для бійців з Мелітополя можна за посиланням.
“Армії має давати країна”, — скажуть одні.
“Та якби ми чекали, поки дасть держава, то не вижили б”, — відповідають інші.
Що на це кажуть пересічні запорожці? До Міжнародного дня благодійності журналісти “РІА Південь” запитали у запоріжців що вони оберуть: свій щоденний комфорт, наприклад, чашку каву, чи донат на потреби армії? А може, і те, і те?
Юлія, яка народилася в Мелітополі, нині мешкає у Запоріжжі. Каже, що донатить не завжди, але приєднується, коли бачить конкретну потребу.
«Частіше допомагаю військовим на реабілітації, дітям чи людям у скрутних ситуаціях. Нещодавно збирала портфель для школярки з окупованої території через благодійну організацію Union of Mercy. Це було дуже хвилююче — самостійно обирала речі, думала, що я б сама хотіла отримати у такому віці. Я сама відчула як це втратити дім, і хотіла подарувати дитині відчуття, що вона не сама».
Її історія показує, що донат може бути різним: хтось відправляє гроші, а хтось купує речі й передає напряму.
Іншу точку зору має Наталя, жінка з Запоріжжя, чий син Олександр служить у 92-й бригаді.
«Я кави не п’ю. Оберу донатити. У мене син у війську, ми допомагаємо йому продуктами, спорядженням. Відправляємо все, що можемо. Гроші на банки не кидаємо — просто не вміємо. Та головне — ми поруч, ми підтримуємо».
Більшість з опитаних запоріжців зізнались, що обирають баланс: і кава, і донат. Розповідають, що краще стабільна періодичність донатів навіть з найменшими сумами, ніж нічого:
- «Я донатив невеликі суми, по 20 гривень. Але краще так, ніж нічого. Бо не у всіх велика пенсія чи зарплата. Потрошку, але стабільно — це працює», – ділиться Вадим, мешканець Запоріжжя.
- «Востанєє донатив учора — 100 гривень. Найбільше була 1000 грн на дрони. Але кожна копійка важлива. Репости не роблю, але донати — це моя участь», – розповідає запоріжець Максим.
Андрій розповідає, що востаннє донатив рік тому через фінансові труднощі, але до того намагався допомагати суттєво.
«Моя найбільша сума була майже 5 тисяч. А так донатив по чуть-чуть. Думаю, краще все ж обрати донат. Каву можна завжди випити. Я раніше передавав речі військовим — коробками з їжею, одягом. Мама в мене теж волонтерила. Але зараз не завжди виходить».
Під час вуличного опитування звучить і голос з передової – Данило, військовий із Запоріжжя, говорить жорстко і прямо:
«Нам постійно щось не вистачає. Так, голодними ми не залишимося, але є речі, які армія не видає: дрони, акумулятори, запчастини для машин, тепловізори. Усе це — донати людей. Зараз стало помітно менше допомоги. Люди втомилися, хтось вірить у швидкий мир, хтось просто опускає руки. Але ми на передку без цієї підтримки не витримаємо».
Усі ці голоси складають єдину картину. Хтось донатить стабільно по 20 гривень, хтось — одноразово великі суми. Хтось допомагає дітям чи переселенцям, а хтось — безпосередньо військовим. У кожного своя історія і свій спосіб підтримки. Але є спільне: без донатів і допомоги суспільства армії буде важче вистояти.
Сьогодні 110 окрема бригада ТРО, у складі якої служать бійці з Мелітополя, збирає на мініекскаватор. Це шанс зробити внесок у безпеку наших воїнів і нашого тилу. І кожен може відповісти на просте питання: щоденна кава чи щоденний донат? А може, і те, і те.
Посилання на банку:
