Військовий Мелітопольського 115 батальйону територіальної оборони з позивним Вовк до повномашстабного був вчителем, а зараз боронить Україну. Він забезпечує технічний тил на Запорізькому напрямку.
Про це повідомляється із посиланням на пост у фейсбуці територіальної оборони.
Від викладача до військового
У цивільному житті Вовк викладав у Мелітопольському аграрному ліцеї дисципліну “Трактора і сільськогосподарські машини”. До лав Мелітопольського 115 батальйону ТрО в серпні 2024 року
“Я - технар. Тому прийняв рішення та прийшов на трирічний контракт служити командиром взводу матеріально-технічного забезпечення”, - розповідає він.
Якраз тоді батальйон перекинули з Куп’янщини на Запорізький напрямок. Наразі екіпаж складається з двох людей: Вовка та його напарника із позивним Механ.
“Спочатку у мене був інший напарник, але під час одного виїзду, розвантаження машини, він наступив на протипіхотну міну та був поранений. Зараз на лікуванні”, - згадує Вовк.
На “нулі” - по коліна в багнюці й під прицілом дронів
Основна робота Вовка - доставка особового складу, будівельних матеріалів, води та харчів на позиції. Окрім цього, екіпаж здійснює евакуацію поранених та полеглих воїнів.
“Ми їдемо на самий нуль. Буваємо на всіх позиціях, куди отримуємо наказ доставити вантаж. Витягуємо інші машини з багнюки. Виїжджаємо на ремонт. Колесо у когось пробило чи взагалі відірвало від міни. В машині є інструменти для цього. Якщо немає можливості транспортувати - зробимо на місці. Якщо рухається пікап, то буксуємо його до більш безпечного місця і там вже лагодимо”, - розповідає чоловік.
Pinzgauer - це техніка з характером
Їхній автомобіль - багатоцільовий австрійський Pinzgauer - став бойовим побратимом. Але його також довелося удосконалити.
Його обшили металевими листами, щоб захистити від куль і уламків, а зверху повісили сітку - вона допомагає збивати дрони-камікадзе. Спереду встановили відвали, які дають змогу захищатися від протипіхотних мін типу “пелюстка”. Також підсилили передній бампер - тепер машина може зіштовхувати пошкоджені авто з дороги, якщо ті заважають проїзду.
“Мангал наварили. І сітку зверху повісили. Задні двері прибрали, щоб швидше можна було заходити, виходити та перевозити довгий ліс для бліндажів. РЕБ встановили. На нулі все це допомагає потроху, в залежності від обставин. Прохідність у машини дуже, дуже добра. Намагаються фпв дрони наздогнати, але РЕБ завжди рятує”, - ділиться військовослужбовець.
Автомобіль оснащено незалежною підвіскою трьох мостів, всі шість коліс - ведучі, із блокуванням. Це дозволяє долати болота, водні перешкоди й бездоріжжя.
“Попереду бампер зробили міцний та можемо зіштовхнути розбиту машину з дороги для відновлення проїзду по ній”, - розповідає Вовк.
Потреба - тиша і броня
Попри модернізацію, екіпаж мріє про справжню броньовану машину.
“Нам потрібні броньовані машини. Колісні, не гусеничні. Гусеничну чутно далеко. Шумно занадто. Ми як на МТ-ЛБ [вид гусеничної броньованої машини - ред.] їздили, то нас за три кілометри чули. Починають фпв дрони просто роєм летіти усі, що у ворога є”, - зізнається Вовк.
На позиціях, за словами військовослужбовця, ситуація непроста - є лише одна надійна доріжка, якою можна проїхати, і дуже обмежене місце для розвороту. Машина може виїхати лише одним чітким маршрутом: потрібно здавати назад у певну точку, щоб потім правильно розвернутись і виїхати. Вовк стверджує, що їм з побратимами постійно треба бути обережним. Зокрема, стежити за мінами, які ворог може розкидати, і уважно слідкувати за небом, щоб вчасно помітити ворожі дрони.
“Для виконання такої роботи потрібно не розмірковувати багато, не боятися. Найголовніше виїжджати і все. Коли вже туди виїжджаєш, там вже нічого не думаєш. Заскочили, зробили роботу, виїхали. Командирам доложили. Все. Можна відпочити!”, - підсумовує Вовк.
