Адвокат Артема Мурдіда подав апеляцію на вирок Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, який раніше засудив його до довічного ув'язнення.
Мати засудженого — Анна Мурдід — отримала 22 роки колонії, а його дівчина Анна Вошкодер — 20 років. Всі троє — громадяни України, яких окупаційна влада звинувачує в серії терактів у Мелітополі, включаючи підрив автомобіля директора підприємства «Міський транспорт» Івана Ткача і замахи на інших колабораціоністів.
Окупанти стверджують, що сім'я діяла за завданням СБУ, передавала дані про залізничні маршрути, стежила за пересуванням чиновників і особисто закладала вибухівку.
Єдиним доказом цього стали зізнавальні показання, отримані, за словами підсудних, під жорстокими тортурами. На відео, опублікованому пропагандистами, озброєні силовики викрали мелітопольців.
На суді Артем Мурдид прямо заявив, що визнав провину тільки після насильства і допитів, а про суть справи дізнався від російських слідчих. Всі троє в суді заперечували причетність до терактів. Анна Мурдид розповіла про застосування до неї електроструму і побиття.
Анна Вошкодер просила врахувати, що у неї малолітня дитина. Проте суд проігнорував доводи захисту, скарги на тортури і порушення міжнародного права. В останньому слові Артем говорив про людяність, про життя в багатонаціональній Україні і відсутність умислу на шкоду. Але і це суд не переконало. Він отримав довічний термін, мати і дружина — десятиліття в'язниці і величезні штрафи. Шансів на пом'якшення вироку практично немає.
Сучасна практика російських окупаційних судів показує: поки вбивці і педофіли звільняються від відповідальності в обмін на контракт з армією, українцям виносять драконівські терміни — 15 років за донат ЗСУ, 7 років за лайк в соцмережах, і довічно за міфічні зв'язки з СБУ. Мелітопольська родина Мурдидів стала черговою жертвою репресивної машини РФ, яка навіть у суді не приховує, що мова йде не про правосуддя, а про «покарання за нелояльність».
