Родом із тимчасово окупованого Мелітополя, командир взводу БПЛА з позивним «Грай» ще з юності відчував поклик до армії.
Після навчання у місцевому технікумі та Таврійському державному агротехнологічному університеті він мріяв служити, але тоді не склалося. Згодом — контракт на три роки. Після служби — цивільне життя, Київ, будівельні бригади, звичайна робота. Усе змінилося в лютому 2022-го.
«Родину — у безпечне місце, себе — у військову частину. З нами були ще двоє близьких друзів. Але тоді нам сказали прямо: “Місць немає”. Проте, коли є рішучість — місце знаходиться», — згадує воїн.
Так і сталося. Без зайвих слів, без пафосу. Просто — тому що не можна було залишатися осторонь. Спершу — мінометний розрахунок, бойове злагодження, досвід під вогнем. Сьогодні він — командир взводу безпілотників. Координує, шукає, наводить, коригує вогонь, завдає точних ударів по ворогу.
Про нього кажуть: спокійний, рішучий, свій. Один із тих, на кому тримається фронт. Таким людям ми зобов’язані нашою обороною. Та з такими — обов’язково переможемо.
