Мелітополець Ігор Прокопенко, позивний Гантеля, загинув під час теракту в ніч на 29 липня 2022 року, перебуваючи в російському полоні в колонії тимчасово окупованого селища Оленівка на Донеччині. Українському захиснику був 21 рік.
26 вересня о 13.00 на Байковому кладовищі Києва відбудеться прощання з нашим земляком, бійцем окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» Ігорем Прокопенком (позивний «Гантеля»). 21-річний хлопець разом з іншими побратимами загинув у Оленівці Донецької області 29.07.2022 року.
Понад 2 роки родина загиблого мелітопольця намагалася повернути тіло Ігоря і лише зараз зможе його провести в останню путь, як Героя. Перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, боєць із позивним «Гантеля» зустрів у Маріуполі разом з іншими «азовцями». Хлопці гідно тримали оборону «Азовсталі» кілька місяців, але змушені були покинути металургійний комбінат і здатися в полон окупантам. Але тоді ніхто не припускав, на який злочин підуть російські загарбники.
У ніч на 29 липня 2022 року в колонії Оленівки стався теракт. Окупанти цинічно вбили щонайменше 50 беззбройних українських військовополонених з «Азова». Понад 100 були поранені, точних цифр немає досі. За цей час росія віддала тіла загиблих, лише частину з них ідентифікували та поховали. ООН сформувала і розформувала місію, яка мала встановити факти загибелі «азовців». Представники Червоного Хреста так і не доїхали до колонії, нібито це було неможливо з міркувань безпеки.
Нині сім'ї загиблого мелітопольця дуже потрібна наша допомога та підтримка. Тож давайте проведемо нашого Героя гідно!
Нагадаємо, Ігор був родом із Мелітополя. Закінчив дев'ять класів місцевої школи, а потім здобув спеціальність верстатника в училищі. До окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» потрапив у січні 2022-го. До цього служив два роки за контрактом у Нацгвардії. На базі в Урзуфі, де він проходив навчання, його і застало повномасштабне вторгнення. Ксенія Прокопенко, старша сестра, згадує, що востаннє бачилася з братом на новорічні свята.
«24 лютого в мене було коротке листування з братом, звідки я і дізналася, що вони з Урзуфа вирушають до Маріуполя. Без деталей. Переживав, щоб усе було добре з батьками і з нашим молодшим братом. Бо Ігор знав, що ворожі війська заходять у Мелітополь. Я відповіла, що за всіх подбаю, головне, щоб із ним усе було добре, і щоб він повернувся додому», - каже сестра.
21 квітня брат із сестрою розмовляли востаннє.
«Ситуація зараз важка, але в полон я виходити в полон я однозначно не буду. Якщо потрібно буде виходити в полон, то я підірву себе гранатою», - цитує брата Ксенія.
16 травня рідні побачили звернення командира Дениса Прокопенка щодо виходу з «Азовсталі» в полон. Ксенія на жодному відео та фото не побачила брата, тому не була впевнена, чи вийшов Ігор із меткомбінату. А вранці 30 липня з'явилися списки, які надали російські ЗМІ. Під другим номером - Ігор Прокопенко. Так родина дізналася, що їхній син і брат загинув під час теракту.
На результати ДНК-експертизи родина чекала з жовтня 2022-го. Повідомлення про збіг вони отримали 23 травня 2023 року. У спогадах Ксенії брат - добряк, який завжди всім допомагав і готовий віддати останнє. З вулиці приносив додому котів і собак. Хотів жити і подорожувати, зокрема побувати в Карпатах, сходити в похід у гори. Ще в нього була мрія - відремонтувати батьківський будинок у Мелітополі. Усім цим планам не судилося збутися через цинічну кровопролитну війну, яку окупанти розв'язали в Україні. В Ігоря залишилися батьки та сестра. Вічна пам'ять Герою!
